 |
Пісня... Хто з нас не зачарований нею? Хто не наспівує якусь незрозумілу нікому мелодію, пісню з далекого дитинства? Мабуть, ніхто. А якщо мова йде про душевну українську пісню? А веселеньку? Патріотичну? Ніжну колискову... Романтичну весільну...Можна з впевненістю сказати: пісню люблять усі! У шкільній програмі теж чільне місце займає пісенна творчість. Діти з радістю виступають у ролі виконавців, переймаються настроєм твору, і, повірте, мають кращі оцінки за вивчення напам'ять поезій, які стали піснями, ніж за ті, які й залишилися поезіями. "Пісенний водограй" може стати в нагоді пошановувачам української пісні, котра вивчається в курсі "Українська література".
|
|
"Чорнобривці" сл. М.Сингаївського, муз. В.Верменича, вик. В.Козловський
|
"Чорнобривці" - популярна українська пісня. Першим виконавцем пісні став у 1960 році Костянтин Огнєвий. Як зазначав автор, існувало близько 10 варіантів цієї пісні, проте серед усіх обрав найбільш нейтральне забарвлення без патріотичних мотивів. Інші виконавці пісні: Дмитро Гнатюк, Еріка, Дарка й Славко, Віктор Павлік, Ірина Сказіна, Віталій Козловський, Олександр Пономарьов, Таїсія Повалій. |
|
"Пісня про рушник" сл. А.Малишка, муз. П.Майбороди, вик. Д.Гнатюк
|
Вперше пісня прозвучала у першому кольоровому художньому фільмі "Літа молодії" (1958 р.). Виконавцем став Олександр Таранець, який незабаром здобув популярність співака. Виконавці пісні: Ярослав Євдокимов, Алла Пугачова, Ірина Сказіна, Олександр Малінін, Ігор Крутой, Олександр Пономарьов та ін. |
|
"Зоре моя вечірняя" сл. Т.Шевченка, муз. Г.Гладкого, вик. ансамбль "Яворина"
|
Поезія "Зоре моя вечірняя" є уривком із поеми "Княжна", яку Тарас Шевченко написав, перебуваючи на засланні. |
|
"Стоїть гора високая" сл. Л.Глібова, муз. М.Лисенка, вик. Квітка Цісик
|
Вірш-пісня має іншу назву - "Журба". Дослідники творчості Л.Глібова вважають, що, ймовірно, місцем написання геніального твору стало містечко Чорний Острів (поблизу Проскурова - тепер Хмельницький), де митець розпочав свою педагогічну і творчу діяльність. Саме там, з вікон палацу колишнього поміщика, де було дворянське училище, було видно чудовий краєвид, описаний у "Журбі". Гора, яку Леонід Глібов так поетично змалював, мала назву Вовча, а село, розміщене на ній, називалося Вовча Гора. |
|
"Реве та стогне Дніпр широкий" сл. Т.Шевченка, муз. Д.Крижанівського, вик. український народний хор імені Г.Верьовки
|
"Путівку" невмирущого Шевченкового твору у народ дав М.Кропивницький, один із засновників українського професійного театру. Перебуваючи на гастролях в Одесі, попри усі заборони цензури, автор і виконавець головної ролі під час постанови п'єси "Дай серцю волю, заведе в неволю" виконав величну пісню. Зал аплодував стоячи, нова пісня викликала у глядачів сльози. Це було розцінено як бунт, і поліція розігнала народ. М.Кропивницького і його трупу було вислано з міста із забороною ставити вистави протягом року. Надзвичайно популярна, всесвітньо відома мелодія пісні "Реве та стогне Дніпр широкий" у дореволюційні часи була своєрідним духовним гімном українського народу. Її розглядали, як можливий варіант державного гімну у часи існування Української Народної Республіки. |
