Про Тараса Шевченка сказано і написано багато. Вражає величезна кількість творів, наукових праць, досліджень, у яких Кобзар постає, як Титан, Пророк, Патріот, Борець, Герой... Нам, сьогоднішньому поколінню, випала нагода жити, навчатись і працювати у рік, коли уся громадськість України (і частина світу!) відзначає славний 200-річний ювілей Великого Кобзаря.
Тарас - живий, він з нами усюди. Це фраза не голослівна, не заучена, не буденна. Кобзар перебував і перебуває з нами у різні періоди нашої непростої історії. Так, аналізуючи нещодавні події Революції Гідності, ми згадуємо палкі Тарасові слова, які піднімали дух повсталого народу. Ці пророчі слова прозвучали з вуст спочатку активіста Майдану, а потім, на жаль, і Героя Небесної Сотні Сергія Нігояна. Чи випадково це? Чи не попереджав нас з далекого минулого Пророк про важкі випробування, які випадуть на долю багатостраждального українського народу? І чомусь все це відбувалось саме у 200-річний день народження Шевченка?
Низько схиляємо голови перед Талантом, Пророцтвом, Волелюбністю невмирущого Тараса. Несемо квіти до підніжжя його пам'ятників. Ще і ще перечитуємо його пророчі твори. Пишемо і говоримо слова синівської вдячності за те, що маємо честь жити на землі, яка була і залишається рідною для Нього, Тараса Григоровича Шевченка...
Учнівська творча конкурсна робота "А мрії плакали осінніми дощами, Або не просто життєві історії..." Фотоколаж "Вінок шани Кобзарю" |