Cайт для вчителів-словесників і не тільки...
Вівторок, 19.03.2024, 11:57
» Меню сайту
» Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 69
» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Ви помітили, як швидко летить час? А як блискавично минає літо? Зима? Можливо, сама Земля крутиться швидше, ніж колись, у далекому дитинстві?

Поспішаємо і ми. Куди? Чому? Чи не забагато запитань? 

Відповідь напрошується сама: жити! Творити. Мріяти. Навчати і навчатися. Сперечатися. Спілкуватися... Хіба мало важливих справ?!

Але часто у цій швидкоплинній життєвій метушні так хочеться знайти бодай хвилинку, яку називаємо Натхненням. Цю хвилинку я обов'язково знаходжу (без цього просто неможливо!), беру олівець, аркуш паперу і, впорядковуючи хаотично розкидані у голові думки, намагаюся написати щось близьке серцю, таке рідне...

 

 

Сокровенне...

 

Дитинством пахне матіола коло хати,

І чорнобривців - цілий ряд густий...

Дбайливо садить їх в городі мати.

І я неначе той, малий...

 

Неначе вперше вибіжу на стежку,

Роса сріблиться біля мокрих ніг.

Он батько викосив в траві мережку, 

Ну а вчорашнє сіно склали в стіг.

 

Ще сонний погляд мружить сонце,

Туман легенький стелиться за тин.

Здалося: цілий світ уміститься в долоньці,

І я на цілім світі лиш один!

 

Та ні! Зі мною мама й тато,

Зі мною друзі, сонце і ставок.

Хіба для щастя треба щось багато?!

Хіба не щастя -  рахувать зірок?

 

...І лиш тепер я знаю, що життя - то школа,  

Найбільше щастя - це донька й синок...

Ох, медово пахне в мами матіола

І чорнобривців запашних рядок.

2012 

 

 

Вірші про любов

Вірші про природу

Вірші про Україну

Людина - це...

Вірші моїх вихованців

   Трохи гумору    

Моє покликання - Учитель

 

» Пошук
» Раджу завітати

» Вхід на сайт

Архів сайту

Нормативні документи


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Copyright MyCorp © 2024Зробити безкоштовний сайт з uCoz