Cайт для вчителів-словесників і не тільки...
Вівторок, 20.11.2018, 17:26
» Меню сайту
» Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 58
» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 У хвилини, коли, здавалося б, усе набридло, учні не слухають пояснення, батьки вимагають неможливого, адміністрація теж чогось вимагає, задумуюсь: а чи варто було обирати саме "такий" фах? Але коли задумуєшся про те, що саме професія вчителя асоціюється з квітами, двоником, зрештою, з майбутнім країни, то вкотре переконуєшся у правильності її вибору. Ні, все-таки чудово бути чудовим учителем!  

 

Гуляє вітер в чистім полі,

Він гонить  хмари в небесах.

Від вітру вже й дерева голі,

Про весну мріють в довгих снах.

Якраз в цю невеселу пору

Ледь тліє вогнище скупе...

І степову сумну розмову

Підслухав вітер і завмер...

Біля багаття старець сивий

Поважно голову схилив,

І молодий хлопчина милий

З очима синіх-синіх слив.

"Ти обираєш шлях нелегкий,

Вважай, що камінь ти несеш.

Не день, не рік - бери далеко - 

Весь вік знання свої даєш"

Слова старечі - в саме серце.

І голос стих. Юнак сказав:

"Моя душа - дзвінке озерце,

Дитячий сміх метою став.

А труднощів я не боюся,

Любов дітей додасть і сил.

Я певен: долі не корюся,

Не пожалкую, що зробив.

Малечі очі - наче зорі,

Що в темряві горять ясні,

А душі - чисті і прозорі, 

Нема їм сонця - вже й сумні..."

"Тож будь їм Сонцем!

Лиш не спалюй, а просто грій!

І будь їм в світ ясним віконцем,

Будь другом, братом, вчи їх мрій!"

... Вже вітер стих, відчувши сутність,

Палало вогнище сумне...

Два Сонця - Молодість і Мудрість - 

Лише покликання одне!

 

 

 

 

 

Вірші про любов

Вірші про природу

Вірші про Україну

Людина - це...

Вірші моїх вихованців

   Трохи гумору    

» Пошук
» Раджу завітати

» Вхід на сайт

Архів сайту

Нормативні документи


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Copyright MyCorp © 2018Зробити безкоштовний сайт з uCoz